Через 355 років, через плин часу і бурі віків все на тій же вулиці, а, можливо, і в тому ж будинку, засновано школу № 8. Це був панський маєток, який в радянські часи пристосовано до школи. Спочатку маєток пристосували під інтернат для дітей- сиріт. Було це в середині 30-х рр. ХХ ст. Трагічною виявилася доля мешканців інтернату – в перші дні війни німецькі окупанти вивезли дітей в повному складі за місто і розстріляли, скинувши тіла в протитанковий рів… Після війни, з поверненням радянської влади, інтернат не відновлювали, а створили там школу №7. Це була 8–річна школа з українською мовою викладання. А тим часом населення міста оговтувалось від воєнної розрухи, свідченням чого був приріст населення. Виникла необхідність в новій школі. І її було створено в 1954 році, але окремого приміщення вона не мала, а тому існувала … разом із школою №7. Дивно, але це реалії. Мало хто тоді розумів, в якій школі навчається – у восьмій, чи у сьомій. Так пройде 7 років і весь дружний шкільний колектив Школи №8 переїде в нове, гарне і просторе приміщення, залишивши в старому школу №7. Маленька школа в старому приміщенні буде жити не довго – її розформують, і в місті аж до 1983 року не буде такої школи. А тим часом …
Року 1961.
В цій новій будові, що красувалася на центральній вулиці відразу поселився дух гуманізму, сформувався культ науки, запанувала атмосфера співпраці.
Новим було приміщення, а дух залишався традиційним, надбаним в заметених снігами століттях. Все такими ж дружніми були вчителі і учні, так само раділи своїм досягненням. Їм так само, як і їх предкам, вдавалося примножувати славу країни.
Крокувала школа завжди в ногу з часом, навчала, виховувала, формувала…
Спочатку заклад отримав статус школи з подовженим днем, згодом вона стала політехнічною.
Далеко за межами міста стали відомі імена вчителів школи. Вони разом із своїми учнями долали вершини знань, піднімались по них до своїх звершень. В скарбниці досвіду закладу викарбовано творчі досягнення 10 «вчителів – методистів», 17 – « старших вчителів», 5 вчителів відзначено нагрудним знаком «Відмінник освіти».
Сім директорів залишили в літописі школи помітний слід – це Полюк М.С. (1960-61), Коган С.М., (1961 – 1973), Артюшенко О.А., Рудишин О.А., Мех. В.Я. – заслужений вчитель України, Нікітюк М.Т., Лісова Р.Е.
З 1972 року – школа з поглибленим вивченням англійської мови – таким був статус закладу. Важке завдання першопрохідців отримали вчителі кафедри англійської мови. Серед них Ткачук Г.А., Ментова Л.Ф., Кошик Г.Я., Фесюнова О.В. А подяка за натхненну працю прийшла невдовзі – це вражаючі досягнення учнів на предметних олімпіадах всіх рівнів, а також випускники школи , які продовжили справу наставників – їх 37, і всі вони стали вчителями та викладачами англійської мови.
У 2019 році школа відзначила свій славний 65-літній ювілей.
На даний час щаслива дітвора щоденно відкриває двері привітного дому, що зветься «Старокостянтинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 8 Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області »